Скачать и слушать онлайн «Квн». Песни «квн» найдено примерно: 163 549. Dance Dance♫КВН Триод. Блатной РэпСкороход и Камызяки (КВН) 02:33.
Текст статти "ХТО Ж ЇХАВ З ДОНУ?""Кримська Свiтлиця" > #3. Тема ""Білі плями" історії"#3. ХТО Ж ЇХАВ З ДОНУ? З історії пісень. ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИп.
НАЛИВАЙКУ О. І. ПРЕТЕНЗІЯ«Українське козацтво — це найдивовижніша нація в світі!» — із захопленням говорив ще у ХVIII столітті відомий французький поет і демократ Вольтер. В кожного з нас пульсує і гуде козацька кров. Нині цей ген воїна- козака пробуджується з новою силою, у зв’язку з агресією північного сусіда.
Тому недопустимо, щоб в ефірі Національного радіо звучали пісні, які глузують із козаків, славної історії Українського козацтва. Так, зокрема, 1. 6 серпня цього року о 1. Чорним по білому» в ефірі звучала пісня «Їхали козаки із Дону додому…». Вважаю, що автори програми і виконавці цієї пародії не тільки глузують із звичаїв і традицій українського козацтва, які були не мучителями українських дівчат, а захисниками і визволителями їх з бусурманської неволі, але й стають пособниками в інформаційній війні московських агресорів. Виходячи з викладеного вище,ПРОШУ: 1.
Підготувати і провести історико- пізнавальну передачу, присвячену реабілітації Українського козацтва, взявши за основу мою статтю: «То хто ж насправді їхав з Дону?», і подати її в ефірі в той самий час із повтором. Підготувати і провести цикл передач на тему: «Козак і жінка» (матеріал додається). Порушити клопотання перед КМУ про прийняття постанови на заборону випуску в ефір пісні «Їхали козаки…».
Вы здесь — стало быть, на носу у вас игра КВН, которую вам поручили сделать, а сценария у вас нет. Сайт kvnru.ru с удовольстием. Зараз в нас тема "Спорт" та "шкільна дискотека", якщо в когось є цікаві сценки, мініатюри, перероблені пісні, поділіться, буду щиро .
Муз. из п-ни"о хорошем настроении" В лагере живём мы. Весело и дружно. В корпусе любимом. Хорошо у нас. Каждый понимает, Что работать нужно. . Вы здесь — стало быть, на носу у вас игра КВН, которую вам поручили сделать, а сценария у вас нет. Сайт kvnru.ru с удовольстием .
Песни КВН - РУДН - Наши песни на африканский манер КВН.Высшая лига-2014.РУДН - Наши песни на африканский манер Песни на Новый год.11 класс(КВН) - Падают снежинки песня на КВН - Танец Железн 1q8.. Песни-переделки для школьного КВН Песня про ЕГЭ. Час ЕГЭ настал, и вмиг пропало всё навек. Вздыхает с ужасом красавица опять, Сидят за партами 15 человек, Пытаясь в части «А» хоть что-то угадать.. Видео-ролик. Теща (КВН 2010 финал, стэм, Казахи). Похожее видео. «Угадайка» под музыку УКРАЇНСЬКІ ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ - ТЕЩА, ДАЙ НА МАШИНУ.
В разі незадоволення моїх справедливих вимог залишаю за собою право звернутися з позовом до суду. З повагою,Олександр СЕРЕДЮК,отаман МГО«Школа козацького гарту»,доктор філософії,письменник,дослідник Українського козацтва,вчитель Бойового Гопакасмт. Рокині Луцького району.
Волинської областіХТО Ж ЇХАВ З ДОНУ? Часто доводиться чути на вечірках, на забавах і весіллях, в барах і ресторанах, де з великих і малих сцен титуловані і самодіяльні гурти, квартети, барди і заслужені співаки із широкою посмішкою у мікрофон і без мікрофону виспівують запальну українську пісню: «Їхали козаки із Дону додому, підманули Галю, забрали з собою». Першому національному телеканалу знову чую, як чоловічий ансамбль, наряджений у козацькі однострої, навіть з пишними вусами весело співає та ще й пританцьовує в такт: «Везли, везли Галюкрутими горами,Крутими горами,темними лісами…Прив’язали Галюдо сосни косами…»Тобто відкритим текстом через мікрофон в ефір летить найпаскудніша образа не тільки для козаків, а й усього українського і устами самих українських виконавців! Що це? Наївна помилка бездуховних артистів і аматорів чи наперед запрограмована акція проти чеснот України? Давайте звернемося до сторінок історії і побачимо, звідки в неї «ноги ростуть».* * *Текст пісні «Їхали козаки із Дону додому» в 1. Червоної армії імені Александрова. У збірнику пісень за впорядкуванням О.
А. Поріцької у видавництві «Музична Україна», що вийшла в Києві у 1. Як засядем браття, коло чари» (с. Дону додому,Підманули Галю,взяли із собою. Ой ти Галю, Галю молодая,Лучче тобі буде,як в рідної мами». Оп’янівши від свободи і омріяної незалежності, яка впала нам на голови у 1. Уже двадцять років, як насміхаємося самі з себе, жорстоко глузуючи над козаками. Наш народ віками складав пісні про своїх захисників і оборонців — козаків, присвятивши їм понад 3.
А тут з перших рядків козаки показані не лицарями, а лиходіями, що поводяться із Галею, як найлютіші розбійники і загарбники. Чому ні в кого з виконавців не колихнеться завилина в мозку запитати себе: «А чи могли таке вчинити козаки?».
Як вони могли «прив’язати Галю до сосни косами?». А потім «підпалили сосну із гори донизу?». Чи допустив би таке вчинити над українською дівчиною (та й навіть над турчанкою) козак–воїн?
Чи віддав би такий божевільний наказ його отаман? Не було зроду такого в історії! Жодного подібного такого випадку не згадав ні один сучасник козацьких часів!
Отже, це все надумана брехня на славну козацьку історію, на славних лицарів- козаків, яких можна сміливо називати «Лицарями Сонця». Тому що вони були воїнами Світла, Правди і Добра.
За всю історію козацьких воєн вони ніколи не загарбували чужої території, а лише боронили свою хату, свою землю, свою матір, свою наречену, можливо, і Галю. України, щораз кидають в обличчя не тільки козакам, а й всьому українському народу. Проте варто нагадати читачам і співакам, що така пісня була. В аспекті реанімації історичної правди варто прислухатись до варіанту пісні, яку подала поетеса Антоніна Гармаш- Литвин: Їхали хозариІз торгу, з розбою —Підманули Галю,Забрали з собою.
Дівчинонька гарна,Поїхали з нами,Краще тобі буде. Як в рідної мами.
Дівча дурна була,Розуму не мала. Сіла на коника, З ними поїхала. Стали спочивати. В долині, в ярочку,Там і оганьбили.
Українську дочку. Прив’язали Галю. До сосни косами: Вже ти не повернеш. До рідної мами. Галю залишили,Сосну підпалили. Сосна догоряє,Дівча промовляє: — Ой, хто в лісі чує,Хай мене рятує,Мені молоденькій,Вже зозуля кує.
Сосна догоряє,Галя пропадає. А хто дочок маєНехай научає. Навчіть батько й матиІз ким дочкам знатись,А кого далеко. Треба обминати. Це був такий текст пісні.
Але існує ще один текст, більш радикальний варіант. Його подає Михайло Молявко, який записав від свого родича дядька Гордія. За своє горде вільнодумство дядько потрапив до концтабору. В цій пісні були ще куплети, які за нашим українським звичаєм не співали, коли за столом були діти. У них йшлося, — згадує М. Молявко, — про всі тортури над Галею та її відчайдушний опір злодіям і ґвалтівникам.
Ще 1. 50 років тому наш Кобзар Тарас Шевченко застерігав: «Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями, бо москалі — чужі люди, зроблять лихо з вами». Ці пророчі слова актуальні і сьогодні для тих, хто легковажно ставиться до своєї історії. Бо історія не тільки «вчителька життя», а й як кат жорстоко карає за невивчені уроки. Тому закликаю всіх артистів і режисерів, продюсерів і директорів клубних закладів, патріотів і простих українців: не тіште ворогів наших переробленою народною піснею, викиньте той огидний текст на смітник і перевчіть пісню з автентичного варіанту, який є повчальним для нащадків наших. А козакам, коли почують таку фальшивку, дозволяється надавати нагаїв тим «скоморохам». Олександр СЕРЕДЮК«ПРОСИТЬ, ШУКА ВОРОТТЯ…»Час летить нестримно. Всі події швидко минають, забуваються.
Та дуже прикро, що часто ми не знаємо імен творців пісень- перлин, які досі нас бентежать, чарують. В усі часи бездарні заздрісники все робили і роблять для того, щоб люди не знали талановитих авторів. Вони викреслюють, замовчують їхні імена.
Тоді з плином часу пісня стає безіменною, її просто називають народною. Але ще ні один народ не створив жодної пісні! Справжніми творцями пісень є лише окремі обдаровані особистості: поети і композитори з Божої ласки.
Звичайно, що доля кожної пісні залежить від першого виконавця. Якщо талановитий співак заспіває її з особливим глибоким почуттям, то пісня розгорне широко крила, полине в міста й села. А якщо ще й припаде людям до серця, то й житиме вічно. Досить цікава й нелегка доля такого твору дивної краси — неповторної перлини «Над річкою». У ній вишукано, з великою любов’ю змальовано красу природи, тонко передано глибокі почуття людини. А чудова, наспівна мелодія надала тексту пісні надзвичайної чарівності.
Тому її часто виконували провідні хорові колективи, але у більшовицькі часи ніколи не називали творців пісні: українського талановитого поета, прозаїка, драматурга Спиридона Феодосійовича Черкасенка та композитора, педагога Порфирія Кириловича Батюка. Спиридон Черкасенко, мешкаючи в Києві у 1. То була жахлива, кривава розправа, спрямована на знищення української нації. Тому поет із Києва поїхав на чужину, оселився у Чехословаччині. Радянські можновладці лютували, що не могли викрасти його з Праги, відправити за колючі дроти концтаборів далекого Сибіру або відразу закатувати «зухвалого» українського письменника. Це ж він першим за кордоном написав правдиву, щемку драму «Коли народ мовчить» про Голодомор, штучно організований більшовиками в Україні в 1.
Тому у країні Рад знущалися з його твору, що був популярним, особливо улюбленим в народі. Перш за все, недолугі редактори замінили назву «Над річкою» на свою «Тихо над річкою». Вони переробили окремі рядки, а також вилучили дві строфи з вірша. В альманасі «Українська муза», що виходив у 1. Києві під редакцією на той час відомого українського поета й видавця Олександра Коваленка, вірш починався так: Тихо над річкоюв ніченьку темную: Спить зачарований ліс, Ніжно шепоче хтоськазку таємную, Сумно зітха верболіз. Як поетично, гарно змальовано ніч!
А після бездарного втручання літредакторів вийшла нісенітниця, зникли загадковість, краса: Тихо над річкою,ніченька темная, Спить зачарований ліс, Ніжно шепоче вінказку таємную, Сумно зітха верболіз. У поета ліс спить і шепоче казку хтось. А тут ліс спить і шепоче він. А ще ось в оригіналі була строфа: Нічка розсипалазорі злотистії.. Он вони в річці на дні.
Плачуть берези сріблистії, Стогне хтось важко у сні. В цій строфі замінили «зорі злотистії» на «сріблястії», а берези «сріблястії» на «кудрявії». А останній рядок зі щемким смутком: «Стогне хтось тяжко у сні» на такий собі веселий рядок: «Здалека линуть пісні». Кудрявії — це російське слово, не наше, адже українською — кучеряві.
Та й ще дописали свою строфу, що зовсім не відповідає тексту поета: Місяць опівночісходить над річкою,Падає тінь на поля.. Весело вдвох із дівчиноювірною. Слухати спів солов’я! Та правда перемогла. У роки Незалежності України кращі хорові колективи співають вже не спотворений твір, а такий, як його написав український поет Спиридон Черкасенко: НАД РІЧКОЮ Тихо над річкоюв ніченьку темную: Спить зачарований ліс, Ніжно шепоче хтоськазку таємную, Сумно зітха верболіз. Нічка розсипалазорі злотистії..
Он вони в річці на дні. Плачуть берези по той біксріблистії,Стогне хтось тяжко у сні. Що кому мариться?. Щастя улюблене. В хвилях зрадливих життя? Може, озвалося серцезагублене —Просить, шука вороття. Ми маємо знати творців прекрасної пісні.
Поет Спиридон Черкасенко народився в селянській родині в 1. Новий Буг Миколаївської області.